Шкідники і хвороби соняшнику » Профессиональная социальная сеть Аграрий 
Фермер Плюс
Вы здесь: » Аграрий » Публикации » Защита растений » Шкідники і хвороби соняшнику

Шкідники і хвороби соняшнику

 

Шкідники і хвороби соняшнику
На посівах соняшнику в країні зустрічається близько 60 ви­дів шкідників, серёд яких значної шкоди можуть завдавати 24. Всі вони належать до групи різноїдних. Особливо важливим фітосанітарний моніторинг є для таких видів шкідників соняш­нику: ховрахи, дротяники і несправжні дротяники, жуки мідля- ків: піщаного, степового, широкогрудого, чорного — довгоно­сики — південний сірий, сірий та чорний буряковий, кравчик, капустянка, гусениці підгризаючих совок та ін. На вегетуючих рослинах шкодять прус і степовий цвіркун, геліхризова та буря­кова попелиці, ягідний клоп, гусениці лучного метелика, люце­рнової та деяких інших листогризучих совок. Облік чисельності різноїдних шкідників на соняшнику такий самий, як і на інших культурах.

Із спеціалізованих видів соняшник іноді пошкоджують со­няшникова шипоноска (Mordellistena parvula Gyll.), соняшнико­вий вусач (Agapanthia dahli Richt.), личинки яких розвиваються в стеблах, виїдаючи їх вміст. Обліковують їх чисельність та по­шкодженість стебел соняшнику після збирання врожаю. Для цьо­го не менш як у 20 місцях поля на ділянках 1x1 м збирають стеб­ла і прикореневі їх частини, які розтинають ножем вздовж і під­раховують кількість личинок та їх чисельність у кожному стеблі, в результаті вираховують середню чисельність личинок на 1 м2.

Соняшник уражує понад 15 хвороб, із яких особливо важли­вим фітосанітарний моніторинг є для несправжньої борошнистої роси, білої, сірої та сухої гнилі, вовчка, іржі, вертицильозного в'янення тощо.

Іржа. Збудник хвороби — гриб Puccinia helianthi Schw. од­нодомний паразит, що не має проміжного живителя. Перша ста­дія (ецидіальна) з'являється на сходах після проростання (особ­ливо на падалиці), на сім'ядолях, стеблах і листках. Друга (уре- допустули)— звичайно перед початком цвітіння, інколи може бути виявлена через 1—2 тижні після першої. Третя стадія (теле- йтопустули) — в кінці цвітіння або на початку достигання.

 Біла гниль, або склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum dBy.), може проявлятися вже на сходах, але найчастіше під час форму­вання кошика і цвітіння. В цей період хвороба зустрічається на корінні, кореневій шийці та нижній частині стебла. Масове з'явлення пов'язане з опадами. На кошиках біла гниль з'являється після цвітіння, особливо під час дощів. У посушливі періоди хво­роба не розвивається. Під час обстеження слід звертати увагу на загущені посіви, низини, гірські схили тощо.

На молодих рослинах хвороба звичайно уражує нижню час­тину стебла біля кореневої шийки. Хворі рослини відрізняються від здорових блідим забарвленням і в'ялими листками. На ураже­них частинах рослин з'являються білі повстяні скупчення міце­лію, на якому з часом утворюються склероції збудника хвороби. Уражене стебло надламується, а вся рослина відмирає і засихає.

При пізнішому ураженні поверхня стебла набуває коричне­вого кольору і мокріє. Стебла стають м'якими, ламаються, а все­редині їх легко виявити склероції.

Зовні кошиків утворюються біло-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється. Між насінням та всередині тканини утворюються склероції. При підсиханні уражені кошики розмочалюються.

Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.) може проявлятися ще на сходах, особливо на падалиці, а на дорослих рослинах — під час цвітіння. На листках хвороба проявляється у вигляді засихання й закручування листкової пластинки або тільки її частини. На сте­блах з'являються коричневі плями з рясним сірим нальотом. До кінця достигання сіра гниль може бути виявлена на кошиках час то разом із склеротиніозом. Розвивається завжди у більш вологий період.

При ураженні кошиків вони випадають частинами. Уражені сірою гниллю кошики відрізняются від уражених склеротиніозом сірим нальотом і дрібними склероціями.

. Несправжня борошниста роса (Plasmopara helianthi Novot. і Rh. nigricans Ehr.) в польових умовах починає проявлятись у фазі другої пари листків. Форми проявлення різноманітні й залежать від часу ураження рослин та погодних умов. Основні ознаки ураження — карликовість рослин, потовщення стебла, гофрова- ність листків, світле їх забарвлення.

При ураженні в фазі проростків кошики не утворюються. Якщо ураження відбувається у більш пізні строки, кошики фор­муються, але дрібні, прямостоячі, насіння в них щупле. На лист­ках таких рослин вздовж жилок великі неправильної форми пля­ми світло-зеленого або жовтуватого кольору, вкриті з нижнього боку борошнистим сірувато-білим нальотом.

Суха гниль кошиків (Rhizopus nodosus Namuls.) проявля­ється лише на кошиках. Може зустрічатися після цвітіння до по­вного достигання, особливо в суху жарку погоду. Спостерігаєть­ся на верхній частині кошика у вигляді коричнево-бурих загни­ваючих плям, які іноді поширюються на весь кошик. Згодом ко­шики твердішають, засихають, при стряхуванні розсипаються. Початкові ознаки сухої гнилі подібні до ураження соняшнику склеротиніозом, але пізніше уражені сухою гниллю кошики не розм'якшуються, а засихають. Характерною відміною сухої гнилі кошиків є відсутність склероціїв.

Вертицильоз (Verticillum dahlia Kleb.) проявляється з пері­оду формування кошика до повної стиглості насіння. Початок з'явлення хвороби слід шукати на нижніх листках. Вертицильоз характеризується втратою тургору в окремих місцях листків, які стають блідо-зеленими або жовтуватими, а згодом набувають вигляду коричневих плям. У місцях плям тканина листка засихає і оточується жовтою облямівкою із зів'ялої тканини, що пізніше також відмирає. Нерідко всихає весь листок. Листки відмирають поступово по рослині знизу вверх, починаючи від сім'ядолей. На поперечному зрізі стебла часом можна спостерігати коричневу смугастість від наявності гриба - збудника хвороби. Характерним для вертицильозного в'янення є ураження однієї половини листка до середини жилки або одностороннє ураження всієї рослини.

Вугільна попеляста гниль (Sclerotium bataticola Taub.) час­тіше зустрічається у південних районах, особливо в загущених посівах. Рослини уражуються на всіх фазах розвитку, але масово хвороба проявляється в період достигання. Попеляста гниль від­різняється від інших видів гнилей забарвленням ураженої ткани­ни та розміром склерощїв. Уражена тканина світло-сірого (попе­лястого) кольору, не розм'якшується навіть у вологу погоду, тоді як у склеротиніозу вона світла, майже біла. Склероції у попеляс­тої гнилі багаточисленні, дрібні— 50—150 мкм, у склеротинії вони великі, легко помітні на світлому фоні. Уражені рослини в'януть і засихають. Кошики і насіння не уражуються, хвороба з насінням не передається.

Фомоз (Phoma oleraceac f. helianthituberosus Sacc.) проявля­ється у фазі 3—4 -справжніх листків, але найчастіше у період достигання у вигляді почорніння стебла. Уражені листки в'януть, засихають й залишаються висіти на стеблі. На верхньому боці кошиків з'являються бурі розпливчасті плями, що часто охоплю­ють весь кошик. У місцях ураження під епідермісом у 'вигляді концентричних кіл утворюються чорні пікніди.

Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) — рослина-паразит, квітконоси якої можна виявити уже під час фо­рмування кошиків на падалиці. Масове з'явлення його на поверх­ні грунту спостерігається перед цвітінням соняшнику.

Перший облік ураженості соняшнику хворобами провадять після з'явлення сходів до їх проріджування. Враховують відме­рлі від білої та сірої гнилей, уражені іржею й здорові рослини. Визначають процент загибелі сходів від гнилей та ураження іржею.

Під час обліку ураженості сходів оглядають по 50 рослин підряд у 10 місцях по діагоналі або по двох паралельних лініях, відступаючи від краю поля 5 м.

При наступних обліках хвороб соняшнику на полях площею до 50 га враховують 20 проб по 10 рослин підряд по кожній діа - гоналі поля. На полях площею понад 50 га на кожних наступних 10 га додають ще по дві проби.

Другий раз обліковують у фазі З—4 пар справжніх листків. В цей час особливу увагу звертають на ураженість рослин не­справжньою борошнистою росою. Реєструють кількість сильно уражених рослин та тих, що загинули.        ^

Третій облік провадять під час цвітіння. Враховують склеро- тиніоз, іржу, вовчок, вертицильозне в'янення, несправжню боро­шнисту росу, сіру гниль тощо.

Період цвітіння є моментом найбільш чіткого проявлення вертицильозу, а також закінчення першого весняного періоду загибелі соняшника від склеротиніозу.

Під час обліку ураженості листків соняшнику іржею інтен­сивність розвитку хвороби визначають за чотирибальною шка­лою (Целле М. О., 1932): 0— здорові рослини; 1 — поодинокі ураження на листках або в незначній кількості, які можна легко підрахувати; 2 — поверхня листків досить густо вкрита іржею, зелене забарвлення помітно добре; З — листки повністю уражені іржею, зелене забарвлення майже непомітне. Для вертицильозу та різних плямистостей застосовують п'ятиба­льну шкалу: 0 — ураження відсутнє; 1 — уражено до 25% повер­хні листків, але вони не відмирають; 2 — від 26 до 50%, пооди­нокі листки відмирають; З — від 51 до 75%, нижні листки відми­рають; 4 — уся рослина засохла.

При спостереженні за вертицильозом слід відмічати випадки одностороннього ураження рослин.

Інтенсивність ураження листків іржею та різними плямисто- стями визначають не в кожному ярусі окремо, а на всій рослині. Балову оцінку при цьому дають за найбільшою кількістю лист­ків, уражених за тим чи іншим балом.

У період цвітіння враховують кількість уражених рослин прикореневою та стебловою формами гнилей без визначення ступеня ураження.

При обліках ураження соняшнику вовчком визначають про­цент заселених рослин і кількість квітконосних стебел паразита на 1 м2. Ступінь ураження виражають за п'ятибальною шкалою: 0 — вовчок відсутній; 1—до 10 квітоносів на 1 м2; 2—від 11 до 20; З — від 21 до З0; 4 — понад З0 квітконосних пагонів вовчка на 1 м2. Кількість проб і рослин у них беруть таку саму, як і при обліках інших хвороб.

Перед збиранням уролсаю обстежують посіви на виявлення склеротиніозу, сірої, сухої та попелястої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка та інших хвороб.

Інтенсивність ураження кошиків соняшнику різного типу гнилями (особливо білою та сірою) рекомендується визначати за п'ятибальною шкалою: 0 - не уражені кошики; 1 — на верхньому боці кошиків, невеликі плями, що вкривають до 25% поверхні; 2 — уражено 26—50% поверхні кошика; З — 51—75%; 4 — по­над 75%, поверхні кошика 2.7, Шкідники технічних культур.

 

 Микола Доля "Фітосанітарний моніторинг"

 

Просмотров: 2736 | Комментариев: 0

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Авторизация на сайте


Забыли пароль?
Войти Регистрация
Или Вы можете войти через:
Вконтакте Mail.ru Yandex FaceBook Google Twitter MyOpenID OpenID WebMoney Loginza

Попупулярные предприятия

ДП «Спільна мета»
Кобзаренка завод
Укроргстанкинпром
ООО Тимирязевское


Популярные публикации

Как кормить свиней, чтобы получать выгоду?
Свиньи едят много, но не потому, что прожорливы, а потому, что у них все процессы ускорены. Свинья ест, чтобы быстро-быстро расти и приносить пользу х...

Посевная конопля и ее ненаркотические сорта
Ориентация на экологически чистые продукты питания, вещи, дома, мебель, словом, все, что окружает человека, – основная тенденция зарубежного мир...

Болезни свиней
Самое распространенное, что может случиться с вашим не только молодняком, но и взрослым поголовьем свиней – это отравление некачественными корма...

Архив рассылок

Новые объявления

Популярные темы на форуме

smotrety filmPlennica 2013 online.